Забезпечення безпеки: інфрачервоне опалення у ванній кімнаті
Встановлення інфрачервоних обігрівачів у ванній кімнаті – це, по суті, боротьба з парою. У всіх місцях є волога, і якщо вона потрапить у неправильне місце, все може швидко піти не так. Щоб забезпечити безпеку всіх та уникнути несправностей системи, ми дотримуємося стандарту IP44 та застосовуємо найкращі методи ізоляції.
Що насправді означає стандарт IP44
Простими словами, стандарт IP44 означає, що пристрій може витримувати бризки води з будь-якого напрямку та не пропускає більшість твердих частинок. Але пара є „підступною“ – вона знаходить навіть найменші щілини. Саме тому ми використовуємо уплотнювачі для щільного закриття отворів у корпусі та кабелях. Якщо вода все ж таки потрапить до елемента нагріву, це призведе до несправності. Щоб уникнути цього, ми використовуємо герметичні коробки та кріплення, які не проводять електричний струм.
Забезпечення правильного руху електричного струму
Ми не покладаємося лише на один рівень захисту – це призведе до катастрофи. Щоб забезпечити, що зовнішній корпус залишається „негостинним“ для електричного струму, ми використовуємо дворівневу ізоляцію кабелів та керамічні ізолятори, які витримують високі температури. Також між лампами та металевою рамкою ми встановлюємо термостійкі уплотнювачі. Це перериває шлях електричного струму до рамки.
Будь ласка, зробіть це для своєї безпеки: під’єднуйте всю систему до спеціального пристрою GFCI чи RCD. Навіть якщо обігрівач буде ідеально сконструйований, протікання електричного струму через старі кабелі може призвести до несправності. RCD є вашим захистом – це те, що може врятувати ваше життя, якщо все інше зазнає невдачі.
Недоліки, про які ніхто не говорить
Є один недолік: коли пристрій герметизується настільки щільно, щоб відповідати стандарту IP44, це призводить до порушення циркуляції повітря. Всередині пристрою стає дуже жарко. Якщо використовувати звичайні кабелі з ПВХ, висока температура зробить ізоляцію крихкою – через рік вона може тріснути. Щоб уникнути цього, потрібно використовувати кабелі, призначені для високих температур – наприклад, з силікону чи скловолокна. Це дрібниця, але саме вона визначає, чи прослужить обігрівач десять років, чи стане джерелом небезпеки вже через дванадцять місяців.